Незабутня поїздка до Закарпаття



 Прибули ми до Львова наступного ранку, де на нас чекали водій - пан Михайло та екскурсовод Ганна. Вони нас привітливо зустріли, й ми пішли до автобуса, на якому нам належало подорожувати 3 дні. Це був досить сучасний, чистенький, затишний транспорт.  Ми зручно розсілися й вирушили. Ганна розповідала нам про місто Лева, про його походження. До речі, маю звернути увагу на те, що в екскурсовода був приємний голос, гарна українська мова, тобто слухати її - одне задоволення. Пані Ганна не стала розповідати все підряд, вона надавала лише ту інформацію, яка була зрозуміла учням нашого віку.  По дорозі до Мукачева ми зробили  зупинку в Чинадіївському замку. Він вважається одним з найромантичніших місць України. Орендує його художник Йожеф Бартош, який потрохи намагається реставрувати замок. Цей колоритний чоловік справив на мене найкращі враження, бо в нього був дуже незвичайний для нас угорсько-український акцент та нестандартна зовнішність. Ми завершили цю екскурсію й вирушили на іншу…. Уже  до  Мукачева. Там пані Єва - гід показала і розповіла про замок Паланок, а потім й про саме місто. До речі, моя матуся народилась у затишному Мукачеві, але до цього дня не була там майже 30 років,тому для неї ця подорож була особливою. Була вже 7-ма вечора. І ось ми прибули до точки призначення, тобто до готелю  «Інтурист». Нам дістались номери по три місця  на 10-ому поверсі та на останньому 14-ому поверсі. Коли ми повечеряли, усі відправились до найбільшої кімнати, аби провести там вечірні збори, які ми називали просто «вечірка», проводились вони  щовечора, але першу вечірку організували хлопці Максим Селівановський й Максим Шарій. Ми пограли в  «крокодила», розповідали страшні історії, поділились враженнями про перший день й пішли спати з думками про те, що попереду на нас чекає ще багато цікавого.

Наступні два дні були дуже насиченими: ми відвідали Палац Шенборнів, прогулювалися затишними вуличками Ужгорода, годували чайок та качок на мосту, ласували тістечками в кав’ярні, каталися на трамваї у Львові…

Отже, подорож виявилась цікавою і мені особисто дуже сподобалась. Я дякую екскурсоводам, які зробили цю поїздку пізнавальною, однокласникам, які зробили її веселішою й, звичайно, батькам і Маєнко Любові Іванівні, без якої б взагалі цього всього не було б. Щиро дякую.

                                                                     Гайша Анна,

учениця 7В класу