Український народ славиться своєю історією


Автор: Дудич Ілля,
учень 10-А класу

    Український народ славиться своєю історією яка творилася  нашими  предками протягом багатьох років. З покон віків ми виборювали власну самостійність, відчайдушно відстоювали власні культурні та політичні інтереси. Українська історія творилась на культурницьких та етнічних засадах, ще за часів славетної Козаччини.  Релігія йшла пліч-о-пліч з українцями від давніх-давен до сьогодення і відігравала роль рушійного важеля  та оберегу народу у боротьбі за власне майбутнє.

З плином часу чітких нарисів набуває таке поняття як ментальність сформована під впливом цих подій. Розташування між Сходом і Заходом, тривале бездержавне існування, розчленованість народу у минулому здебільшого визначили український менталітет.  Основну роль відіграло геополітичне розташування України на перехресті історичних шляхів зі Сходу на Захід і з Півночі на Південь. Ця обставина зумовила химерне поєднання у світогляді українців західної (індивідуалістичної, матеріалістичної) та східної (пасивно-споглядальної, спрямованої на вищі істини) ментальності.
    16 липня 1990 року Верховною Радою Української PCP була прийнята Деклара́ція про́ держа́вний сувереніте́т Украї́ни. Здавалося б але українці отримали те, за що вони боролися впродовж багатьох років. Але варто задати питання, а незалежність - це кінцева мета чи означає це створення прототипу ідеальної держави?  Звичайно ні! Перед Україною стоїть величезне завдання - становлення могутньої та самостійної держави яка б у подальшому могла диктувати усьому світові умови, а не долучатися до пропозицій інших держав.
    Але ось питання чому ж за ці роки ми так і не змогли створити таку державу, на відміну від інших? Напевно відповідь полягає саме в цій загадковій ментальності. Для того щоб утворити сильну та самостійну державу та інтелектуальне суспільство потрібно розпочати з самого себе. Нам необхідно багато чого почерпнути у тих самих європейських країн – це і моральні цінності та навіть прості та всім зрозумілі норми поведінки і лише після дотримання цих аспектів ми дійсно зможемо претендувати на відведену роль і займати передове місце як у культурному так і політичному   плані. Яскравим прикладом поєднання цих двох аспектів є держава за часів правління Богдана Хмельницького. Ґрунтуючись на слова італійця Альберто Віміни який спілкувався з гетьманом неодноразово та був свідком ведення політичних справ в державі зазначав що за часів правління Хмеля була створена одна із найдемократичніших форм правління а суспільство відзначалося своєю освіченістю. Українці не повинні ставати частиною чийогось світу і повинні усвідомлювати власну держави як самостійну одиницю та робити усе можливе для підняття її авторитету. Ми українці і живемо на Богом даній землі і повинні творити власну історію, ми повинні орієнтуватися на певні успіхи інших держав і запозичувати необхідні корисні норми. Але головне це пам’ятати  релігійні канони і дотримуватися їх протягом усього свого життя. Ми не повинні переступати через моральні цінності та усвідомлювати власну єдність як єдиного народу адже всі ми українці. Творімо власне майбутнє у мирі та злагоді і тоді ми неодмінно створимо могутню державу.