Подорож до Умані


Автор: Іконому Марина, учениця 6а класу

Місяць тому відбулися батьківські збори, на яких вирішили, що десятого жовтня наш клас поїде до Умані у Національний дендрологічний парк «Софіївка». Хоч подорож була запланована аж через місяць, ми почали ретельно готуватися до неї. Батьки домовлялися за автобус та екскурсовода. Ганна Валеріївна підбирала нам пісні, щоб було, що слухати та співати у дорозі. А діти вигадували різні розваги. Усі так готувалися, що навіть не помітили,

як промайнув цей місяць. Наче, ще вчора, нам розповіли про подорож, а вже завтра вона відбудеться.

      І ось настала субота, десяте жовтня. Я ніколи не повірила б, що прокинусь о п’ятій ранку  та ще із задоволенням. О шостій годині автобус повіз нас на зустріч з пригодами. Батьки сподівалися, що в автобусі ми будемо спати. Та ми зруйнували їхні сподівання. Спочатку грали в різні ігри, а потім Ганна Валеріївна запропонувала поспівати пісень і ми з радістю погодилися. Дорогою зупинились поснідати. Було дуже холодно, тому усі їли швидко. На диво час у дорозі промайнув швидко та весело. І ось ми вже стоїмо перед входом до парку. Пройшовши повз ворота, наче потрапляєш у казку. На перший погляд усе створено природою, але це не так. Це граф Потоцький для коханої Софії  створив парк в грецькому стилі, щоб вона не сумувала на чужині. Для того  щоб збудувати цей парк, зганяли кріпаків з навколишніх сіл. Екскурсовод розповіла нам багато легенд, пов’язаних з цим містом. Мене дуже розчулила розповідь про смерть їхніх трьох дітей. І там де вони  поховані, стоїть «Колона  смутку», а оплакує їх водоспад «Три сльози».У гроті «Каліпсо» треба загадати бажання і обійти один раз колону, щоб воно здійснилося, але багато дітей, щоб бажання дійсно збулось, обходили колону багато разів. Ми бачили безліч різних дерев, які раніше не зустрічали. Є дерево тюльпанове, у  нього  листя та квіти схожі на квітку тюльпана. У цьому парку все милувало око: сімейне дерево, водограй «Змія», водоспад, скелі, Критський лабіринт. У статуї «Венера купальниця» нам розповіли, про те, якщо умитися цією водою, то будеш вродливим усе життя, а якщо і попити цієї води, то будеш розумним і талановитим в музиці. І ми стрімголов кинулися вмиватися та пити цю воду. А батьки нічим не відрізнялися від дітей. Після завершення екскурсії усі побігли купувати сувеніри.

   Хоч, як гарно там не було, але настав час повертатися додому. Ми зі смутком сідали до автобуса, адже покидати цей дивовижний парк не хотілося. Та не довго ми сумували, тому що батьки пообіцяли приїхати сюди знов.