Блог учителя англійської мови Скорнякової М.Є.

POETRY CONTEST: translated by Sofiia Iliuk, 10c


У Лондонській вітальні
Translated by Sofiia Iliuk, 10c

Хмарне небо, пожовкле від диму.
Будинки для краєвиду навпроти
Рівно обрізають небо довгою неперервною лінією
Як щільний туман: густий, що око напружується
Монотонність поверхні та виду
Без перерви на здогадки.
Ніяка пташка, пролітаючи, не відкидаю тінь,
Для всього є тінь, як завищенні
Найгустішим полотном, де золоті промені
Закриті коноплею. Ніхто не затримується
Паузи, щоб задовольнити голод очей
Або відпочити трохи на колінах життя.
Всі спішать та дивляться на землю
Або поглядають не помічаючи перехожих
Колеса теж поспішають, машини, вагони,
Усі закриті в множинній схожості.
Світ здається однією великою в’язницею та судом
В ній люди засуджуються найменшою ціною,
З найнижчою оцінкою фарб, тепла та радості.