• photo_0
  • photo_1
  • photo_2
  • photo_3
  • photo_4

Миколаївська гімназія №2 та Миколаївська спеціалізована школа №59 з поглибленим вивченням іноземної мови вітають відвідувачів сайту і пропонують ознайомитися зі специфікою, напрямком і особливостями навчання в наших навчальних закладах.

Вшанування пам'яті жертв Голодомору


21 листопада День Гідності та Свободи


День ліцею


17 листопада– День народження нашої рідної школи 2, гімназії, а тепер і ліцею. Віримо, все буде добре! І знову в наших стінах лунатиме дитячий сміх, знову вчителі зустрічатимуть учнів, знову завирує життя.... Випускники-2023—рідній школі:

Українські Національні костюми регіонів


З Днем української писемності та мови!


Вислів "нашого цвіту по всьому світу" актуален зараз як ніколи. Ніхто не міг уявити, що українці в пошуках безпечних домівок розлетяться по всій планеті, без перебільшення. Ніхто і не мислив, що ворог буде відбирати все... Але йому не до снаги відібрати могутню українську мову. Тепер вона розлилась світом, крокує разом з тими, хто тепер гордо несе її, українським народом. Ти могутня і щира, мила і така красива.
Дякую Анні Марченко та Юлії Барміної за своїх чарівних маленьких українців, яким зараз дуже нелегко, але вони з радістю відгукнулись на пропозицію вітального відео для нашої іменинниці, української мови!
З Днем української писемності та мови!

День української писемності та мови


Дивовижна осінь


Осінь наших сподівань


Автор, учениця 8А класу Озерянова Єлизавета

Холодний жовтневий вечір. У повітрі завислі крапельки вологи осідають на моїх віях, змушуючи іноді витягати змерзлі почервонілі долоні з тепленьких, приємних на дотик кишень, щоб змахнути їх. Нагрітий моїм власним подихом в'язаний шарф захищає потріскані вуста від льодяного вітру. Нетовариський вітровій, ніби чимось обурений, гнівається все сильніше й сильніше, нашепчуючи вісточки про хурделицю, що насувається.

Осінь наших сподівань...


Автор, учениця 7Б класу Ларічкіна Дар’я

Стояли холодні, жовтневі загадкові сутінки.
Важкі хмари повільно плили над містом, ховаючи молодий, юний місяць. Вулиці спорожніли, затихли, ніби задрімали. Лише таємний шерох листя і гул вітру іноді порушували мовчання.
З-під старого, могутнього дубу виглядали гостренькі, пухнасті вушка. Великі, сяючі у місячному промінні очі благали про допомогу. Змерзле, бідолашне чорне кошенятко сиділо під деревом в марних спробах зігрітися. Маленьке тендітне