До зустрічі випускників: "Гімназія, що творить особистість".


Автор: Юлія Зоря,
випускниця 2015 року.

   Посвята в гімназисти. Посвята в старшокласники. Випускний дев’ятого. От уже й одинадцятий. The end. Все це мов окреме життя. Моє гімназійне життя. Були і сльози, була і радість. Загалом, протягом навчального процесу, можна було відчути всі можливі емоції. Навчатись було не легко, це правда. Особливо порівняно з друзями, які навчались в інших закладах. Проте все, чому нас навчили в школі, неабияк знадобилось в університеті.
   Закінчивши гімназію, вступити у будь-який університет – не

проблема. І це я зараз не перебільшую і не підлещуюсь. В цьому переконуєшся, коли майже без підготовки (лише на підставі того, що тобі дали викладачі у школі) складаєш вступні іспити на відмінно і опиняєшся в університетському колективі. Я не хочу нікого ображати, але дійсно рівень знань випускників гімназії набагато вищий за випускників інших шкіл. А на парах англійської мови взагалі можна відпочивати, бо тобі ще з першого класу заклали таку базу, що будь-який американець позаздрив би (за це окреме дякую вчителям іноземних мов).
    Не можна не сказати про українську мову та літературу. Вільно розмовляти і правильно писати державною навчили саме в гімназії, в університеті лише трохи відшліфували. А завдяки урокам інформатики та технологій мені з легкістю даються завдання, які стосуються моєї спеціальності (монтаж відеороликів, робота з Microsoft Office та робота з веб-сторінками). Взагалі, якби не професіоналізм адміністрації школи та викладачів, які з дитинства давали необхідні знання, привчали до дисципліни, етики та пунктуальності, то мені б не вдалося вже вкотре скласти сесію на відмінно та в черговий раз зайняти перше місце у рейтингу групи (це я знов-таки не вихваляюсь, а констатую факти)).
     Мені ще є багато чого сказати. І ще не раз я висловлю слова подяки рідній школі. Вона зробила з мене особистість. Особистість, яка має власну думку, яка має певні навички, яка має характер. Все це виховується змалечку. Тому вибір навчального закладу вельми важливий. Я горда тим, що мій атестат прикрашений печаттю саме Миколаївської гімназії №2.