ТАЛАНОВИТИМИ НАРОДЖУЮТЬСЯ, ВИЗНАНИМИ СТАЮТЬ ЛИШЕ ОДИНИЦІ

Деталі

Опубліковано: П'ятниця, 05 грудня 2014, 10:13

Перегляди: 12600

Учительська доля… ЇЇ обирають, вона обирає…  Обирає  тих, хто любить дітей, знаходить радість у спілкуванні з ними, переймається їхніми успіхами і невдачами.

   17 листопада  народилася дівчинка, яку назвали ім’ям Валентина, що означає  «сильна», «потужна», здатна поділитися зі всім, що в неї є. Кажуть, ім’я визначає долю.

Володарка цього імені уважна і м’яка, надзвичайно порядна і чиста душею людина. Ніхто з рідних навіть не уявляв, що ця спокійна, лагідна дівчинка стане в майбутньому вимогливим учителем. Цілеспрямована, працелюбна, допитлива, активна, Валентина  після закінчення школи вступила до Миколаївського державного педагогічного інституту ім. В.Г.Бєлінського  на філологічний факультет, який закінчила, здобувши спеціальність учителя  української мови й літератури. Працює у школі  №31   міста Миколаєва. У   1991  році її, як творчого вчителя, запрошують викладати українську мову й літературу до гуманітарної гімназії №2. Навіть не вагалася: погоджуватися чи не погоджуватися. Працює у творчому колективі , віддавшись улюбленій справі , так само творчо і наполегливо, як колеги. Стає лауреатом Всеукраїнського професійного конкурсу  “Учитель року”, нагороджена премією Верховної Ради, знаком  “За заслуги перед  містом Миколаєвом.

     Купцова В.В. - учитель-методист, учитель вищої категорії, відмінник освіти України.

Про таких, як вона, говорять «учитель від Бога». Кожен її урок неповторний, оригінальний, цікавий. До кожного гімназиста має індивідуальний підхід, немає забутих, не задіяних на уроці учнів. Матеріал викладає просто, доступно,  легко. Валентина Володимирівна вважає, що навчання стане творчим процесом і для учнів, і для вчителів, якщо воно буде сплановане як дослідницька діяльність самих дітей. Принцип її роботи  - досягти активної

позиції в навчанні та перетворити його в особистісно значиму подію можна, якщо навчання не зводитиметься до засвоєння готових правил та визначень, а стане справжнім процесом «здобування знань», де учень разом з учителем  стануть повною мірою творцями подій, до яких вони залучені. До кожного дитячого серця  особливий «ключик» - чи то інтонація, чи то погляд, чи то похвала, чи зауваження, чи жарт. Ця справжня бджілка на освітянській ниві  не тільки талановитий учитель, але й чуйна людина, мудра і делікатна, гнучка і дипломатична, поступлива і безкорисна. Та основна її риса - відданість праці. Кожен її урок - наполеглива праця, а тим більше, коли хочеш побачити якісний результат. Вихованці Валентини Володимирівни переможці конкурсів, олімпіад, МАН всеукраїнського рівня. За роки роботи в гімназії список учнів-переможців інтелектуальних змагань різних рівнів, яких навчила Валентина Володимирівна, складає понад 200 прізвищ.

З ім’ям здібної випускниці - Мельник Вєроніки, у Валентини Володимирівни особливо теплі   спогади й почуття. Наполеглива і вольова гімназистка   три роки йшла до високої мети  - перемогти у Всеукраїнській олімпіаді з української мови та літератури та Міжнародному мовно-літературному конкурсі ім. Т.Г.Шевченка. Указом Президента України П.Порошенка у жовтні цього року Вєроніці, студентці1-го курсу КНУ ім. Т.Г.Шевченка, призначено стипендію Президента України як переможниці  ІV-го Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім Т.Г.Шевченка. За цими успіхами стоїть титанічна праця, прочитано безліч творів кращих зразків української літератури, перегорнуто й вивчено сотні сторінок літератури та мовознавчих праць. Вєроніка закінчили гімназію №2 із Золотою медаллю і не мала рівних собі не тільки у філологічній освіті, а й у величезній цілеспрямованості, літературному хистові. Такі, як Вєроніка, -  гордість навчального закладу, майбутня еліта України.                                           

     Ім’я педагога, котра вклала свої знання, досвід. Секретів своєї майстерності не приховує, завітайте на урок - і самі в цьому переконаєтесь. Ми, колеги, щиро радіємо її успіхам і зичимо, щоб доля  й надалі була прихильною, а вихованці успадкували від неї таку ж любов і таке ж прагнення до знань.