Толерантність, як умова спілкування

Деталі

Опубліковано: Вівторок, 09 грудня 2014, 11:27

Перегляди: 18883

За матеріалами Інтернет статтю підготувала учениця 8В класу                       Коваль Олександра.

Нещодавно у гімназії  відбувся "Тиждень толерантності" де учні,  шаг-за шагом згадували принципи ТОЛЕРАНТНОСТІ та навчалися  гідності, доброті, повазі та іншим  її цінностям.

Ідейний натхненник та виконавець такого яскравого заходу  є практичний психолог гімназії Обльотова Наталія Михайлівна

Толерантність… Визначення цього поняття кожен з нас розуміє по-своєму і усвідомлює по-різному. Але все ж таки слово «Толерантність»- пояснюється як терплячий. Толерантна людина – це перш за все особистість, якій притаманні духовні, моральні цінності та якості. Як писав Олександр Довженко: «…людина повинна бути Людиною…». Цей вислів пояснюється тим, що кожен з нас повинен задуматися над своїм відношенням до інших, вміти правильно підтримати один одного, поважати людей, прислуховуватися до інших думок, поглядів.

Я вважаю, що толерантність потрібно розвивати з раннього дитинства. Сім’я це перші прояви любові до рідного слова, до рідної пісні, до рідної землі, до Батьківщини. Виховання в сім’ї займає одне з найважливіших значень. Батьки прагнуть виховати у своїх дітях певні духовні цінності, скарби, які допоможуть пристосуватися до життя. Всі батьки стараються прив’язати своїм дітям такі цінності як: щирість, любов, взаємодопомога, доброта, повага, краса, турбота та й багато інших. Ні в якому разі не силою, не фізичним вихованням, не насиллям, а своїм прикладом, тобто міцною сім’єю в якій толерантність – це важлива умова спілкування. Мати з батьком повинні закликати і виховувати дітей в любові в злагоді, в довірі , тому що толерантне спілкування починається з раннього віку, з батьківської опіки і допомоги.

Людина починається з батьків, другий етап її розвитку продовжують вчителі, це безпосередньо певний етап життя дитини, в якому вчителі стають другими мамою і батьком, звичайно, школа дає нам ті необхідні знання, що супроводжують всіх і кожного протягом життя. Це виховні бесіди, класні години, походи в музеї в, різні культурні заклади, екскурсії, поїздки, концерти, активна громадська діяльність – все це згуртовує колектив, а як відомо, колектив робить людину добрішою, знищує той егоїзм, що надто заважає нам. Хотілося сказати те, що колектив сприяє, спрямовує нас і виховує в нас певні особливості спілкування, бо, знову повторюся, колектив – це друга родина, а в родині спілкування толерантне, дружнє, доброзичливе, відносини теплі, щирі, привітні, сповнені любові та поваги один до одного.

Отож, бути толерантним – це перш за все культурне спілкування з оточуючими, допомога близьким і чужим людям, гарячий відгук на чужий біль, вміти правильно підтримати людину і в радості і в горі, поважати, шанувати і передавати з покоління в покоління звичаї, традиції і навички нашого народу.

Толерантність — це вихованість, це стриманість, це рівність! Толерантність – це культура добрих манер і вчинків!

Отже, якщо кожен з нас задумається, як його виховували і що хотіли навчити і розвинути, то неодмінно зробить висновок, що добро шанується завжди, що батьки привчали нас ще з дитинства через казки, колискові до поваги, до тих якостей, які ми неодмінно передаватимемо своїм дітям, онукам та правнукам. Толерантні люди – це люди, які йдуть по житті не сірою тінню, а людьми з великими надіями, переконаннями і цілями. Ми повинні з відкритою душею і щирим серцем відноситися до інших, вислуховувати думки, погляди і переконання і вміло, толерантно дати аналіз тій чи іншій життєвій ситуації.

Кожна людина – то особистість, індивідуальність, неповторність, до кожної людини потрібно знайти свій підхід і бути толерантним в кожній ситуації, яка б не трапилася в нашому житті.

Толерантність — це вшанування чужих почуттів, поглядів, вірувань, звичаїв, які б не були, хоч і суперечливі нашим. Ми повинні ставитися один до одного в дусі Братерства!

Наприклад, людина, яка не щира, але за певних обставин прагне проявити себе з хорошої сторони, толерантно спілкуватися з іншими, але водночас відчувати ненависть, підлість і відчуття не поваги, то таку людину толерантною ні в якому випадку не назвеш. Це «іноторелантні» люди, тобто протилежні до толерантних, але все ж таки людина, яка толерантна, якій властива особлива поведінка, особливі риси характеру то вона зможе досягнути успіху в спілкуванні, заслужити повагу до себе від оточуючих.

Твори добро - ось заклик толерантності, ось гідний вчинок кожної людини, кожного громадянина. Кожен з нас повинен вірити в добро, повинен творити сам його, не чекаючи на поштовх, а сам з своєї ініціативи зробити щось таке, щоб принесло користь для всіх хто оточує нас. Зробити те, що інші вважають неможливим. Зацікавити всіх, подати гідний приклад і віру в хороше, незабутнє продовження життя.

Толерантна людина відрізняється особливими рисами, спілкуванням, вона впевнена в собі, розділяє думку інших і вміло визнає свої недоліки і помилки. З цією людиною хочеться спілкуватися, перебувати в її оточення.

Пам’ятай одне! Почніть з себе і весь ваш життєвий шлях наповниться гармонією, посмішками, яскравим сонцем над головою, щирими враженнями, хорошими відгуками від оточуючих. І тоді життя не пройде марно і ви з гідністю можете себе називати Людиною!

Давайте згадаємо всім відомі чотири філософські питанні Канта. Вони говорять нам про те, що людина може сподіватися, розраховувати і ким людина взагалі є, тобто вище названі питання дають нам змогу не забувати, що є певні цінності, яких нам потрібно дотримуватися, що є певні межі, які не можна переходити.
Людиною, яка не боїться змін, яка прагне внести цінний внесок в життя оточуючих, яка хоче збудувати достойне майбутнє завдяки толерантному спілкуванню.

На мою думку, толерантність – це необхідна умова спілкування. Від толерантності кожного з нас залежить культурний і моральний розвиток в суспільстві.

Отже, давайте самореалізовуйтеся, самоудосконалюйтеся, виховуйте в собі ті якості, що будуть наповнювати наше буття тільки позитивними емоціями і кожною щасливою хвилинкою нашого життя, бо життя дається людині лише один раз і прожити його потрібно з гідністю. Спілкуймось толерантно — ось мій заклик до вас, нехай кожен з нас пробудить в себе людські почуття щирості і доброти.