День української пісні


Автор: Алтухова Валерія, учениця 8В класу

Пісня – це душа і голос народу. Вона об’єднує міста, країни, континенти… І це об’єднання відбулося 14 листопада в стінах нашої рідної гімназії.

Організатор цього свята Бензар Галина Іванівна, чудовий вчитель, гарна жінка і просто чудова людина. Кожному класу було дано завдання – співати українські пісні. І це видовище було дійсно варте уваги, адже дивитися, як звичайні школярі перетворюються на українців знайомих зі своїми традиціями – просто безцінно.

 

Відкривали свято 9-ти класниці, піснею про зозулю.  Пісня зачаровує свою мелодію, немов сирена, що заманює, кличе, хвилює, настроює до загадкового виступу.

А далі – восьмикласники розповідали свої музичні історії.

8А мусив нас схопитися за животи зі сміху. Глядачі дізналися о скритих талантах цього класу.

Не забудемо й про 8Б клас. Другий гумористичний номер. Усі учні – справжні актори. Мабуть, кожного з них кличуть працювати в театрах та зніматися у кіно. Їх виступ об’єднує декілька українських народних та відомих на пів-світу пісень.

Далі 8В. Їх темою була «Українська авторська пісня». 8 клас вибрав ТІК «Так я люблю Україну». Ця пісня про Україну, хоча це й так ясно з назви. Виступ  розповідає нам про красу Батьківщини, про те, що вона єдина і якою б вона не була – бідна чи багата – вона одна.

І завершує наше свято 8Б. Мабуть, ту пісню знає кожен. Океан Ельзи «Усе буде добре». Вони доносять до глядача: ніколи не здавайся, щоб не сталося, гроза закінчиться, вийде сонце. Колись, усе буде добре».