Засідання кафедри природничо – математичних дисциплін «РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ УЧНІВ НА УРОКАХ»
- Деталі
- Перегляди: 3393
За останні десятиліття людство вступило в еру надзвичайних емоційних навантажень. Протистояти цьому можна лише виховуючи волю, навчившись керувати емоціями і розумно переборюючи так звані емоційні стреси. Тобто багато чого в нашому житті залежить від того, як ми вміємо керувати своїми емоціями в розумовій діяльності, чи правильно ми визначаємо або «читаємо» емоції інших людей, чи розуміємо ми, які емоції викликаємо у співрозмовників. За це відповідає наш емоційний інтелект.
Емоційний інтелект – одна з головних складових у досягненні максимального успіху в житті та відчуття щастя. Якщо в минулому столітті важливим був логічний інтелект (IQ), то в сучасному світі актуальний емоційний інтелект (EQ) і пов’язані з ним форми інтелекту практичного й творчого.
Педагогічний досвід показує, що дитина краще сприймає, засвоює і запам’ятовує навчальний матеріал, коли вчитель може доторкнутися її емоцій, душі, коли навіть звичайний, робочий урок буде наповнений позитивними почуттями, які, у першу чергу, ітимуть від учителя.
Поняття емоційного інтелекту визначається як «здатність розуміти власні почуття, контролювати сплески емоцій; уміння ухвалювати правильні рішення і залишатись у спокої, оптимістично оцінюючи складну ситуацію».
Емоційний інтелект став центром уваги засідання кафедри вчителів природничо-математичних дисциплін, яке відбулось 03.12.2018 року.
Незважаючи на суперечливість питання про можливість розвитку емоційного інтелекту людини, вчителі кафедри дійшли згоди, що емоційні знання і навички можуть набуватися в процесі спеціального навчання. Така «емоційна освіта» має базуватися на знанні біологічних і соціальних передумов емоційного інтелекту індивіда і може здійснюватися як через пряме навчання, так і шляхом створення певного психологічного клімату, залучення учнів, учителів та батьків до спільної діяльності.
Методичні рекомендації кафедри
1.Учителям взяти до уваги, що справжній урок це:
– спільний пошук істини вчителем та учнями;
– лабораторія культури мислення;
– мотивація навчання як головне, на що слід спрямувати педагогічний пошук;
– урок інтелектуальний та емоційний;
– співтворчість учителя та учнів.
Основна ж ідея такого навчання – знання не з примусу, а з цікавості, що досягається завдяки ефекту здивування. У нашій пам’яті залишає слід лиш те, що нас вражає. І вчитель не має права забувати, що розумовий розвиток накладається на емоційний. Слово, думка, дія є універсальними засобами формування емоційного інтелекту. Розумне й моральне завжди збігаються (Л.Толстой).
1. Учителям постійно працювати над підвищенням фахового й загальнокультурного рівнів для формуванням «емоційної грамотності» через участь у семінарах, конференціях, творчих групах. Опрацювати рекомендовану літературу.
2. Упроваджувати в навчальний процес досягнення науки та перспективного педагогічного досвіду вчителів області, України, опановуючи педагогічні технології, які сприяють позитивній мотивації навчання: «Створення ситуації успіху», «Вітагенне навчання», «Активне навчання та критичне мислення» тощо.
