Давай танцювати!


 

Новорічний твір учениці 7-Б класу Ларічкіної Дар’ї

Давай танцювати. Давай? Ну-мо! Зараз Новий рік! І що, що в цьому "Новому" році все мучить спогадами про минуле? І що, що ця зима,

здається, особливо холодна? Давай пересувати руками та ногами, веселитися й тупотіти так сильно, щоб заглушити музику! А біль танутиме, зникатиме непомітно, як той сніг у лютому. Ти теж не помітив, коли він розтанув?
Давай потім співати, заглушаючи музику, яка була популярною роки й роки тому. Забудь про все: досить дивитися на речі, які так нагадують минуле, наскільки б теплим це минуле не було. Поглянь на головне щастя цього року: сім'ю... Життя навчило нас бути єдиними навіть із тими, хто зараз так далеко. Не озирайся на зрадників, їхнє свято буде таким же веселим, як і раніше. Саме ми тепер усвідомили сенс слова "вірність", а для когось число 24 залишилося просто цифрою.  Поглянь на блимаючі ліхтарики гірлянд — бачиш, з якою швидкістю вони перемикаються? Думка деяких змінюється так само часто і жваво. Подивись на кригу, яка ламається без зусиль: довіра до людей тріснула також надто легко. Птахи відлітають у теплі краї, щоб зберегти життя, а російські ракети летять в Україну, щоб вбити все існуюче. Світ пізнається у порівнянні. 
А поки давай радіти цьому Новому року, як в дитинстві. Давай танцювати!