Друга гімназія – це не тільки розкішна старовинна будівля на одній з найгарніших вулиць Миколаєва – це ще й найкращі вчителі, котрим будеш вдячний до кінця життя. З ними пов’язані перші свідомі спогади, з ними було проведено 11 прекрасних років життя, які завжди згадуєш з теплом і усмішкою. Я знаю напевно: скільки б часу не минуло, мої вчителі завжди будуть в моєму серці, а в стінах рідної школи почуватимуся як удома! А ще – завжди буду вдячна безмежно!
Спиця Ольга - Випускниця 2007 р.
Навчання в нашій гімназії – безцінний досвід і знання для всіх, хто збирається стати успішною і самодостатньою особистістю. Саме тут з’являються перші можливості для розкриття потенціалу, самореалізації, і просто перевірки себе і свого характеру. Тут ви знайдете дивовижних людей – як вірних друзів на все життя, так і наставників, що надихають. Тут пізнаєте собі ціну і зрозумієте, що значить бути гімназистом. Це все сталося зі мною – і саме за це я безмірно вдячна рідній школі. Не упустіть свого шансу!
Гагаркіна Євгенія - студентка НаУКМА. Випускниця 2013 р.
Ось зайшла на сайт улюбленої гімназії. Знайшла оголошення з приводу віршів і оповідань. Пишу вам, виходячи з того, що не буває гімназистів, які були. З впевненістю пишу «гімназист» не в минулому часі, оскільки, як у нашому пророчому гімні, з гордістю ношу це звання дотепер. Будь ласка, поцілуйте і міцно обійміть за мене всіх вчителів, адже всі вони зробили з мене ту, ким я засинаю й просинаюся, і нічого в світі не боюся. Вони зробили мене ЛЮДИНОЮ. Цілую вас міцно, дорогі гімназисти. Люблю всіх заочно (знайомих і зовсім ні), тому що ми не просто одна родина. Ми люди з однаковим інтелектуальним духовним ДНК, котру дала нам наша Альма Матер. Сподіваюся, ви, як і я, цінуєте це кожного дня.
Марина Коротка - Випускниця 2004 р.
Мені 18, я закінчила гімназію нещодавно і одразу вступила до університету у Ванкувері (Канада, Simon Fraser Universitу). Він вважається одним з найскладніших щодо навантаженню в країні і найсуворішим щодо оцінювання – я дуже переживала з цього приводу: чи достатньо мого рівня мови? чи достатньо словникового запасу? а раптом я не зрозумію професорів? чи зможу я взагалі скласти конкуренцію носіям мови? На мій приємний подив і всупереч безглуздим переживанням, я змогла. Мого рівня виявилося більше, ніж достатньо, і незабаром я отримала Navitas Merit Scolarship, яка оплачує моє навчання. Тепер розглядаю навчання в різних країнах на основі стипендій від університетів у майбутньому. Ще навчаючись у гімназії, я й поняття не мала, що я здатна на це, однак намагалася максимально брати все: значну кількість часу приділяла англійській, іншим мовам, не забувала про користь і інших предметів. Так гімназія важка, іноді навіть дуже, але, маючи бажання, можеш отримати все, чого тільки душа захоче: глибоке вивчення іноземних мов і будь-яких інших предметів за інтересами, участь у конкурсах, олімпіадах, турнірах… Поки ви молоді і ваш мозок максимально працює, користуйтеся цим! Навчайтеся, вчіть, розвивайтеся, прагніть більшого – і ви здивуєте себе!
Лебеденко Анастасія, випускниця гімназії 2017 р.
Згадуючи шкільні роки, я завжди з вдячністю і теплотою думаю про гімназію. Мені казково пощастило, що я тут навчався. Закладені вчителями духовні цінності, оптимізм і спортивний характер завжди допомагають нам у важку хвилину.
Юрій Ляпіс (США) - Випускник 1967 р.
…Учителі навчають нас не лише любові до іноземних мов, а й поваги та толерантності. Уроки іноземних мов завжди цікаві. Учні не лише читають та перекладають тексти, виконують обов’язкові вправи, а й знайомляться зі світом іноземної культури, співають пісні, складають верші. Хотілось би висловити найвищу подяку за все, що Ви для нас зробили, за час навчання.
Маша Воробйова - студентка КНУ ім. Шевченка. Випускниця 2012 р.
Миколаївська гімназія № 2 – частина мого життя, яка подарувала мені друзів, з якими я не розлучаюся по сьогоднішній день. Завдяки колективу педагогів Миколаївської гімназії № 2, я підкорила Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка, захистила диплом магістра в Бірмінгемі, отримала неоціненні навички жити в колективі і вміння поважати почуття гідності іншої людини. Дякую, рідна гімназіє!
Чеканович Наталя, випускниця 2009 р.
Дозвольте розповісти Вам дещо. Дещо про мій другий дім, який Ви так само маєте щастя знати. Ким би я була на даному етапі без гімназії - навіть уявляти не хочеться. Вона виховує дітей разом із батьками, любить їх також. Хочу, щоб Ви знали - у школи також є душа. І в кожного учня вона вкладає частинку. Гімназія навчила мене, що людина, цікава суспільству - це людина з власною думкою, надала мені неоціненні можливості у вивченні англійської мови, про що щодня я згадую із вдячністю тепер. Частинка моєї душі залишилась у її стінах. Гімназія принесла до мого життя прекрасних людей, ім"я яким - вчителі. І знаєте, сьогодні часто хочеться зайти до того чи іншого кабінету, до царства з абсолютно особливою атмосферою, і спитатися поради. Просто задати питання тим, хто ніколи не пройде повз. Часто хочеться повідати своїй школі, як було добре мені з нею. Я щиро вірю, що гімназія - це теплі обійми, високий рівень, та гідні успішності в майбутньому особистості знання.
Голобродська Маргарита - студентка КНУ ім. Шевченка. Випускниця 2013 р.
Шановні вчителі!
Вересень починається святом знань, просвіти, науки. І в цей чарівний час,
дозвольте від щирого серця привітати педагогічний колектив Миколаївської
гімназії № 2 Миколаївської міської ради з світлим святом першого дзвоника
– Днем знань, який відкриває світ пізнання та сходження до одвічних
життєдайних джерел цивілізації, святом молодості та надії і насамперед тих,
хто вперше у житті переступає поріг школи.
Низький уклін ВАМ, вельмишановні МОЇ УЧИТЕЛІ, за тепло сердець,
бездоганне виконання такої відповідальної місії, як навчання та виховання
підростаючого покоління в дусі любові до рідного краю, до України, та до
людини як найбільшої цінності.
Саме ви сприяєте формуванню юних особистостей, від яких залежить
майбутнє українського народу, завтрашній день нашої Вітчизни.
Я завжди у своїй пам’яті бережу шкільні роки і образ учителя нашої школи,
батьківські настанови директора гімназії Федоренка Володимира
Олександровича.
І сьогодні з великою любов’ю складаю шану своїм учителям: вдячний за їх
доброту, за крила та перші злети до моєї обраної мрії.
Здоров'я ВАМ міцного, натхнення та нових звершень!!!
Іващенко Володимир, випускник гімназії 2012 р.
лікар хірург (інтерн) клініки Борис (м. Київ)
Мене звати Юшенко Ілля і в минулому році я закінчив Миколаївську гімназію №2. Про неї можна почути і сказати багато чого хорошого і поганого. Проте я впевнений у тому, що сильні сторони гімназії, порівняно з іншими школами, це, по-перше, велика навантаженість, яка готує учнів до складного майбутнього життя. По-друге, критичне мислення, на якому деякі вчителя сильно акцентують увагу, роблячи з дітей не тих, хто бачить світ чорно-білим, а тих, хто розуміє, що все має свої погані і гарні аспекти, тих, хто хоче щось змінювати і змінюватись. А по-третє, це дуже гарна база знань з англійської, яка допоможе і знадобиться у житті майже кожному. Взагалі можна ще багато про неї розказати, але це занадто довго. Тому просто скажу дякую за увагу! І пам'ятайте про честь, знання та користь!
Юшенко Ілля, випускник 2018 р.
