Гімназія – це невід’ємна частина мого життя!


 З любов’ю, Ольга Спиця (випускниця 2007 року)

Гімназія – це невід’ємна частина мого життя: скільки б часу не минуло, усе пам’ятаю, наче відбувалося вчора.
До гімназії мене привела найрідніша людина і познайомила з духовними наставниками - своїми колегами та моїми вчителями, до яких я відразу прив’язалася і які стали моєю сім’єю. Завжди відчувала їхню любов та підтримку, натхнення та енергію, відповідальність та відданність своїй справі, що стало важливим прикладом для мого життя.
Чимало однокласників, із якими мені пощастило навчатися протягом 11 років, є моїми друзями і досі.  Упевнена, що будуть завжди. Проводити час разом – одне

Назад, до школи...


Інтерв'ю з випускниками провели:

Дичаківський Валерій (учень 11Б класу),

Чайковська Олександра та Приходько Олена  (учениці 9Б класу)

Минулої суботи в нашій гімназії було, як ніколи людно. У гості... Ні, скоріше, у рідні пенати прийшли випускники нашої гімназії.
Та ми й самі вже не маленькі. Але коли дорослі, схожі на наших батьків і навіть бабусь із дідусями, заходили до наших класів, як у свої, розмовляли з нашими вчителями, як зі своїми, це було так ...незвично!

Главный девиз каждого гимназиста – это: «Честь. Знание. Польза!»


Випускники гімназії №2 з вдячністю про свій навчальний заклад.  

Царлова  Карина,  выпускница  2015  года,  студентка  2  курса  ОНМедУ

 Гимназия  №2  стала  для  меня  первым  шагом  к  достижению  поставленной  цели,  родным  домом  и  одухотворением  кодекса  морали  и  чести.  Когда  проходишь  по  Адмиральской,  каждое  окно  светиться изнутри  теплом,  и  ты  вспоминаешь  самые  трепетные  моменты  из  школьной  жизни.  Спасибо  огромное  администрации  и  всему  педагогическому  коллективу  за  каждый  день  в  стенах  родной  школы,  за  каждый  урок,  который  мы  выносили,  и  это  не  только  академические  знания,  а  и  уроки  жизни, за  все  праздники,  начиная  с  посвящения  в  гимназисты  и  заканчивая  выпускным  вечером. 

Власна ФЛЕКС СТОРІ Казимир Дар'ї


Прес-центр гімназії повідомляє:

    Другого грудня вперше в історії гімназії відбулася віртуальна зустріч п'ятикласників із переможцями Програми Обміну Майбутніх Лідерів США. Учениця 10Б класу Казимир Даша підготувала неймовірно талановитий, цікавий, креативний фільм про свою "Власну ФЛЕКС СТОРІ". Учні побачили і почули Дашу, її думки і враження від Америки, інтерв'ю її "хост" родини (батьків та чарівного маленького братика Макса, якого Даша успішно навчає українській мові), вчителів і учнів, відео і фото Американської школи, свят (Різдва, Гелоуіна, Дня Подяки, Дня першої гри в футбол), її подорожі до Сан Франціско і Флоріди. Вчителі англійської мови Білик Дар'я Валентинівна, Литвинова Вікторія Анатоліївна, Чирка Олена Валеріївна майстерно організували інтерактивний діалог з учнями 5х класів про програму FLEX, її задачі та особливості, надихнули їх на чудові твори-відгуки щодо отриманої інформації. Учні 5АБВ класів вражали своїми знаннями, ерудицією, зацікавленістю, емоційністю.

 Більше про FLEX history Дар'я Казимир за посиланням: http://gymnasiya2.org.ua/video/1126-flex-history-dar-ya-kazimir.html

А також на цю тему: FLEX history Анна Гайша  http://gymnasiya2.org.ua/video/1125-vapr.html 

До зустрічі випускників: "Свою Миколаївську гімназію я завжди згадую тепло"


Автор: Маргарита Голобродська, випускниця 2013 року

   Для мене гімназія стала школою, яка за далеких від сприятливих для освіти умов в Україні спромоглась виховати багатьох людей, пристосованих до життя. Школою, яка навчила мене володіти мовами, шанувати українське, цінувати людей. Для мене друга гімназія назавжди залишиться місцем, яке навчило мене хотіти більшого.
   Але перш за все – моя гімназія навчила мене любові. Любові та вдячності за своє рідне. Як зараз пам’ятаю вчительок української мови

До зустрічі випускників: "...Это легко доказуемый факт."


Автор: Виталий Тысячный, выпускник 2013 года

Когда беседа заходит о николаевских учебных заведениях, я всегда честно говорю, что одной из лучших школ в городе является Николаевская гимназия № 2. И дело здесь даже не в патриотизме к родной школе, где я провел 7 лет жизни, а в том, что это легко доказуемый факт.
В сентябре 2006 года я поступил сюда в 5 класс и стал гимназистом. За годы обучения было разное: красный дневник, нервные контрольные и переживания перед экзаменами. Хотя согласитесь, в школе этого никому не